я сьогодні зрозумів, що в моїх фотографіях занадто багато позитиву. вони не відображають ні мого життя, ні мого настрою. відірвані від реальності. якийсь дисонанс, правда? і що ж з цього випливає?
хто це йде по інституту, тримаючи в одній руці оранжеву надувну кульку з аргоном, а в іншій - надуту гумову рукавичку з тим же аргоном, а ще плоскогубці та пінцет? це славний урбан-експлорер Ксенуар, а за сумісництвом науковий співробітник, який повинен відпалити зразки в інертній атмосфері. виглядав я досить тупо ))
поки проявляли мою слайдову плівку у мене не було ніякого бажання вставляти іншу, тому я три дні брав на вилазки цифрофотики і один раз навіть штатив (sic!)
проявив чергову плівку.. кольори - лажа, по експозиції 4 кадри завалив нафіг. решта - щось невиразне. коротше, говно я а не фотограф ( не можна мені за слайдову братись...
я вперше за місяць (!) скопіював фотки зі своєї Коніки Мінолти. до сьогодні мені було просто влом ) серед них виявились пару мордашок, сфотканих на пепячому ДН: Аня і Нутрій
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
xenoir's journal
Previous
