
Всі, хто збирався в Мінськ автостопом, поїхали автостопом, а всі, хто збирався потягом - обламались. говнюки.
крім мене.
тому я мав їхати сам
і відчував себе лузером.
крім того, я не знав, чи автостопщики дістались до мети і чи мене хто-небудь зустріне (контактів з білорусами я не мав)
мене це не настільки хвилювало, щоб я відмовився, але й настрою теж не додавало.
і лише по дорозі на вокзал я отримав повідомлення, що всі дістались і мене таки зустрінуть. одразу заспокоївся )
поїздка для мене виявилась суперечлива. через свої внутрішні конфлікти і заморочки значну частину часу я ходив з паршивим настроєм ((
але все ж в основному було цікаво! і побачили досить багато різноманітних об'єктів
а гостинністю наших мінських колег я просто вражений :) це було чудово!
далі будуть говнофотки. тому що я побоявся брати дзеркалку.. такий от кепський з мене фотограф (
Мінське метро. проїзд коштує стільки скільки й зараз у нас. але ліній менше, а народу - значно менше
і дуже прикольні надписи :)

і прямокутні тунелі неглибокого залягання

п'ятничний похід у говноколектор я пропустив, про що не особливо шкодував, а субота у нас почалась зі сталкінгу
мінчани нам показали зовсім не боянний об'єкт

затоплений заводський комунальник. виглядало дуже незвичайно..

далі були недобудовані цехи..


досить великі...

з реліктовою рослинністю )

та іншими мальовничими хоботтями



а це вже в центрі. ми так швидко ходили по місту, що я просто не встигав щось фотографувати ((

дуже красивий костел, 1901-й рік


бункер на якійсь військовій базі :)

а це база мінських дігерів
спершу я не хотів йти бухати в бомбосховище і кричав, що мене нудить від підземель, але коли побачив, як вони там все облаштували - був просто вражений!


Ворота міста - величні сталінські будівлі навпроти вокзалу

Троглодит

далі ми пішли в Немігу, місцеву підземну річку, але мій фотик відмовився там фоткати. не знаю, чому... потім вже на поверхні, коли я поміняв батарею, він запрацював нормально.

захід сонця ми вирішили зустріти на даху 21-поверхівки.
як виявилось, руферів звідти часто знімає міліція, тому що жителям навколишніх будинків не впадло подзвонити і повідомити, що на даху хтось є. тому доводилось не палитись.

будинок один з найвищих у місті, тому видно було дуже багато

і погода була дуже мінлива - то дощ, то сонце

а перед від'їздом поїхали в інший район, глянути на національну бібліотеку
такі от орнаменти у них на звичайних житлових будинках

Національна бібліотека - багатогранних з класною творчою підсвіткою

до потяга ще 1,5 години - вирішили глянути на Свіслоч

і резиденція Бацьки насамкінець

Tags: Мінськ, діг, руфінг, сталк, треш-фото